пʼятницю, 29 травня 2015 р.

         Моє рідне місто Цумань.
Наше селище розташоване на рівнинній території Волинської області, Ківерцівського району. Через територію протікає річка Путилівка, а з усіх сторін Цумань оточують партизанські ліси.
Назва селища походить з глибин віків з далеких південних степів, де в XII - XIII століттях кочували войовничі орди половців, яких на Русі називали “куманами”. Дослідник історії нашого селища, Олександр Дашкевич, довів, що назва “кумани” була перенесена на Волинь після вдалого походу давньоруських воїнів на половців і поселення полонених на місці сучасного селища, яке в давнину називалось Кумань.
Вперше в історичних джерелах Цумань згадується в 1557 році.
Свято-Покровська церква Української Православної Церкви — побудована в 1843 році. Настоятель протоієрей Михаїл Кулакевич.




Церква Св. Пророка Івана Хрестителя. Побудована 2002 р. належить до УПЦ КП, настоятель м. прот. Тарас Манелю
 У 1949 р. створені  лікарня та середня школа. Поступово із невеликого провінційного села Цумань перетворився на благоустроєне, живописне селище із сучасними будівлями, асфальтованою дорогою, новою школою, бібліотеками. Сьогодні ми можемо сказати, що Цумань - це освітній, науковий та культурний центр. Окрасою селища є загальноосвітня школа, на базі якої створено спортивні секції, гуртки, екологічний зал, шкільний музей. Школа має комп'ютерний клас, бібліотеку, майстерню.
Також Цумань славиться пам'ятками архітектури та мальовничими краєвидами.

У наш час для людей велику роль відіграє музика.Деякі люди з музикою переборюють біль, деякі радіють.Вона представляє собою складний, і водночас унікальний, історично-культурний феномен. Пам'ять всіх минулих епох виражена пісенними мотивами та поетичними строфами. 
Музика надихає, вона викликає у звичайній людині бажання творити, бажання зробити щось гарне, зробити щось гарне, потрібне, корисне, бажання поліпшити себе, своє життя, навколишній світ. «Музика, – коли вона доконана, приводить серце в точно такий же стан, яке випробовуєш, насолоджуючись присутністю улюбленої істоти, тобто вона дає, безсумнівно, саме яскраве щастя…» 
Якби всі сучасні композитори точно так само ставилися до своєї творчості, сучасна музика володіла б такою же силою впливу на людей, як класична. На сьогодні це, на жаль, не так. А може бути, нам у сучасному світі просто ніколи поринати в світ музики. Може бути, у нас немає можливості присвячувати музиці стільки часу, скільки вона вимагає? Може бути, саме життя висуває вимоги й диктують свої умови й нам, і мистецтву? Добре це або погано – напевно, покаже час. А поки – нехай живе музика! І нехай кожний знаходить у ній те, що він шукає, то, що йому необхідно саме тут і саме зараз.

неділю, 24 травня 2015 р.

Мені подобається займатися спортом.Частину свого вільного часу я проводжу на тренувані.
Легка́ атле́тика  — олімпійський вид спорту.Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. 
Україна традиційно одна з провідних націй в легкій атлетиці.

Напередодні Дня перемоги у Луцьку відбулася спортивна легкоатлетична естафета, присвячена святу 9 травня. Такі змагання "королеви спорту" на приз газети "Волинь-нова" відбулися у Луцьку вже 49 раз. Організували естафету Комітет фізичної культури і спорту Луцької міської ради та редакція газети "Волинь нова".
Відкрив змагання міський голова Луцька Богдан Шиба. У привітальному слові він зауважив, що відзначати свято Перемоги хорошим спортивним змаганням - добра та правильна традиція, і зауважив, що "віднині всі перемоги українців мають бути саме такі - "мирні, емоційні, спортивні і здорові". Міський голова і дав старт змаганням, вистреливши зі стартового пістолета.

Серед шкіл першим фініш подолав бігун НВК "ЗОШ - правознавчий ліцей із посиленою фізичною підготовкою", серед спеціалізованих навчальних закладів першість виборов Луцький педагогічний коледж, у групі вишів першими були спортсмени Луцького інституту розвитку людини "Україна".
Як завжди, переможці у командному заліку отримали з рук заступника міського голови Анатолія Пархом’юка та головного редактора газети "Волинь-нова" кубки, грамоти і грошові винагороди.